Бенефіціари

Міністерство Юстиції України, як утримувач Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, спростив форму реєстраційної картки (форма 4) - вказуються тільки ті дані, які стосуються бенефіціарів. Передбачена можливість подати заявку в електронному вигляді - вона буде перевірена реєстратором, але після запису в електронній черзі слід надати заповнену паперову форму. Тому оптимальний варіант - скористатися поштовим зв'язком. Досить підготувати форму 4 з відомостями про бенефіціарів на одному аркуші, запевнивши у нотаріуса підпис керівника, і направити її у відповідний відділ реєстрації поштою. У випадку, якщо явних бенефіціарів немає (велике АТ, інвестиційний фонд), слід вказати, що кінцеві бенефіціари відсутні. При цьому Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення» визначає володіння 25 і більше відсотками статутного капіталу або прав голосу в юрособу як один з критеріїв віднесення до кінцевого бенефіціарним власнику ( контролеру). Надані дані будуть аналізуватися, адже якщо хтось володіє 24% - його теж можливо вважати кінцевим бенефіціаром.

Звільнено від подання відомостей юрособи з учасниками - виключно фізичними особами, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх учасниками. У цьому випадку фізичні особи є бенефіціарами такої юридичної особи. Інформація про них вже міститься в Реєстрі. Також відомості не подаються політичними партіями, творчими спілками, їх територіальними центрами, адвокатськими об'єднаннями, торгово-промисловими палатами, релігійними організаціями, державними та комунальними підприємствами, державними органами, органами місцевого самоврядування та їх асоціаціями. При цьому підприємства, засновані громадським об'єднанням, форму 4 подають. Оскільки громадські об'єднання, як правило, не мають кінцевих бенефіціарів, слід вказати про їх відсутність.

Відповідальність, встановлена ​​в Кодексі про адміністративні правопорушення за неподання юридичною особою інформації державному реєстратору, полягає у накладення штрафу від 300 (5100 грн) до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн). При цьому процедура накладення стягнення достатньо неясна. Згідно Закону протокол про порушення становить суб'єкт фінансового моніторингу, рішення про накладення стягнення приймає суд. Порядку, визначального процедуру, немає. Мін'юст, який включено до переліку суб'єктів державного фінансового моніторингу, такий нормативно-правовий акт не розробляє. За подання недостовірної інформації про відсутність бенефіціарів передбачена кримінальна відповідальність. За прогнозами С. Бенедисюка вироки, у разі порушення, почнуть виносити вже в 2016 році. Кримінальні виробництва можуть відкриватися вже в жовтні - грудні.