Судам можуть дозволити подавати до Верховного Суду преюдиціальні запити

Судам можуть дозволити подавати до Верховного Суду преюдиціальні запити

Народні депутати Руслан Сидорович, Оксана Сироїд, Олена Сотник і Тетяна Острікова пропонують ввести інститут преюдиціального запиту і уніфікувати касаційне провадження.

Законопроекти про внесення змін до Цивільного, Господарського процесуальних кодексів та Кодексу адміністративного судочинства зареєстровані у Верховній Раді під номерами 8030 , 8032 і 8031 відповідно.

Так, кодекси запропоновано доповнити новими розділами, що встановлюють особливості преюдиціального виробництва. Суд першої або апеляційної інстанції, в разі відсутності висновків або неоднакової практики касаційної інстанції щодо правовідносин, які є предметом розгляду, може прийняти рішення про звернення до Верховного Суду з клопотанням про надання висновку щодо застосування норми права до виходу до нарадчої кімнати.

В ухвалі зазначається інформація про правове регулювання та фактичні дані щодо правовідносин, які є предметом розгляду. Суд обґрунтовує необхідність надання висновку про застосування норми права або вказує на неоднакову практику касаційної інстанції і призупиняє судочинство на час розгляду преюдиціального запиту. Учасники справи повідомляються про можливість подачі до Верховного Суду своїх пояснень з питання застосування норми права, поставленому у визначенні.

У відкритті преюдиціального виробництва може бути відмовлено якщо:

1) Верховний Суд уже виклав у своїй постанові висновок з питання правильного застосування норми права, або

2) правильне застосування права очевидно і не викликає розумних сумнівів в його застосування або тлумачення.

Преюдиціальний запит має бути розглянутий протягом 60 днів з дня винесення ухвали про відкриття провадження. Якщо термін перевищено на 10 днів, суд, який подав запит, відновлює виробництво.

Велика Палата за результатами розгляду преюдіціціального виробництва має право:

1) дати висновок щодо застосування норми права;

2) відмовити у відповіді на запит.

Також вищезазначеними законопроектами передбачені зміни до інших положень процесуальних кодексів «з метою забезпечення стандартів чіткості закону».