Новий закон про державну службу – що змінилося?

Новий закон про державну службу – що змінилося?

З 01.05.2016 року вступив в дію новий Закон «Про державну службу», який розроблявся близько 5 років. Лише під впливом Європейського Союзу, який вимагає реформувати державний чиновницький апарат в Україні, законопроект був проголосований беззаперечно 10.12.2015 року. Основні положення нормативного акта набрали чинності з 1 травня цього року.

Новий закон розроблено враховуючи досвід правового регулювання державної служби у Європі, і він являється однією із складових «пакету реформ» в Україні. Нині депутати обговорюють прийняття й нового Закону про службу в органах місцевого самоврядування, який повинен відповідати вищезазначеному закону і не суперечити йому.

Наразі актуальними для населення, а тим більше для державних службовців, які зараз обіймають посади в державних органах, є питання, що не вирішені ще повністю:

• який порядок нарахування заробітної плати, яким чином вона буде підвищена;
• на підставі якого критерію будуть розмежовуватися політичні та адміністративні посади, адже від цього залежить доля тих, хто вже не буде вважатись державним службовцем, а відтак втрачатиме гарантії, передбачені Законом;
• який буде порядок прийняття на державну службу і виходу на пенсію.

Нас очікує довгий перехідний період пристосування до прийнятих норм, а точніше – спроба їх практичної реалізації в у мовах не найкращого економічного становища в Україні.

Не зважаючи на переваги нового Закону і нові гарантії для стабільної роботи державного службовця, існують й проблемні  питання.

• По-перше, встановлено, що  заробітна плата державних службовців буде підвищена в декілька разів, проте поетапно. І збільшиться лише оклад працівника, а не премії і надбавки.

Згідно зі статтею 30 Закону заробітна плата державного службовця буде складтись з посадового окладу;  надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника чи за вакантною посадою за рахунок економії фонду посадового окладу; премії (лише у разі встановлення). За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу. При чому, загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.

Також посади Законом поділено на 9 груп, залежно від приналежності посади до однієї з них встановлюється розмір окладу.

Мінімальний розмір посадового окладу 9 групи та інших груп працівників буде збільшуватись не одразу, а поступово -

• з 1 січня 2017 року - 1,25 розміру мінімальної заробітної плати;
• з 1 січня 2018 року - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати;
• з 1 липня 2018 року - 1,75 розміру мінімальної заробітної плати.

Оскільки премії не можуть перевищувати тепер 30 %, в усіх органах буде зрівняно умови оплати праці, бо за умови коли премії могли бути 70 % у відношенні до окладу 30%, окремі посадовці одержували значні суми оплати. Тепер умови нарахування заробітної плати значно зміняться.

• Працівники посади категорії  "А" повинні будуть вільно володіти не лише державною мовою, а й іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи (така вимога буде застосовуватись обов’язково через 2 роки).

Також КМУ повинен бути затверджений Порядок атестації осіб, які претендують на вступ до державної служби, щодо вільного володіння державною мовою. Для службовців повинні будуть організовуватись із залученням навчальних закладів навчання з метою удосконалення рівня володіння ними державною мовою, регіональною мовою або мовою національних меншин, а також іноземною мовою, яка є офіційною мовою Ради Європи, у випадках, якщо володіння такою мовою є обов’язковим відповідно до цього Закону.

• Позитивним є запровадження принципу політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов’язків. Тепер службовець не має права бути членом політичної партії, якщо такий державний службовець займає посаду державної служби категорії "А". На час державної служби на посаді категорії "А" особа зупиняє своє членство в політичній партії; не може обіймати посади в керівних органах політичної партії; суміщати державну службу із статусом депутата місцевої ради, якщо такий державний службовець займає посаду державної служби категорії "А";залучати, використовуючи своє службове становище, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, працівників бюджетної сфери, інших осіб до участі у передвиборній агітації, акціях та заходах, що організовуються політичними партіями; у будь-який інший спосіб використовувати своє службове становище в політичних цілях.

• Змінено класифікацію державних службовців, що є позитивним кроком, який спростить занадто громіздку структуру посад службовців і значний розрив між вищою та нижчою ланками. Замість 7 категорій встановлено лише 3 – А, Б, В і 15 рангів змінено на 9.

• Введено поняття персоналу, який виконує  функції з обслуговування - діяльність працівників державного органу, яка не передбачає здійснення повноважень, безпосередньо пов’язаних з виконанням завдань і функцій держави. Працівники на таких посадах не будуть вважатись державними службовцями, що значно скоротить штат чиновницького апарату (а це і бухгалтерська служба, і канцелярська, і господарське забезпечення та інші). Тому наразі повинні визначитись критерії віднесення посад до даної категорії в кожному конкретному органі. Праця таких осіб повинна регулюватись трудовим законодавством, що є цілком логічним.

• Законом введено посаду державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, а також державних секретарів міністерств, які повинні бути «посередниками» між політично призначеними міністрами і державними службовцями, і відповідатиме за належну роботу державних службовців.

• В Законі встановлено детальний порядок проведення конкурсного  відбору на заняття посади державного службовця та при призначенні особи на посаду державної служби вперше застосовувати до неї випробування. Наразі процедура конкурсного відбору є формальною, і не відповідає сучасним вимогам до формування якісного складу державного апарату. Головна мета нового Закону - забезпечити належний рівень професійності – призначити компетентних, неупереджених службовців, відмовитись від практики набору та звільнення з посад за ознакою політичної належності. Підвищено вимоги до освіти, досвіду професійної діяльності претендента на службу. Чи змінить це підхід до обрання на державну службу нових осіб і чи посилить конкуренцію та їх професійний рівень – зможемо побачити лише після певного проміжку часу.

Отже, новий Закон не вирішить одразу з початку набрання ним чинності всіх проблем функціонування державної служби в Україні, проте поступові зміни почнуть відбуватись з наростаючим темпом, в результативність яких хотілось би вірити. Сподіваємось, що довгоочікуване  прийняття закону стане не лише кроком для реалізації вимог ЄС, а насамперед початком реформування корупційної застарілої системи політично-державного життя в Україні. 

Автор

Ткач Ольга